Перейти до основного вмісту
На фото на світло-сірому фоні ми бачимо як руку однієї людини тримає у інша людина, затиснувши її обома долонями зверху та знизу.

Повернення з полону – це лише початок шляху відновлення. Що ми можемо зробити як близькі – бути поруч, дати простір і допомогти знайти професійну підтримку. Поради, які допоможуть не загубитися перед новою реальністю – читайте в матеріалі.

Після полону людина переживає фізичне виснаження, порушення сну, підвищену чутливість до тригерів, коливання настрою і тп. Можуть з’являтися труднощі у спілкуванні та щоденній організації. Це очікувані реакції на травму; відновлення потребує часу, передбачуваності та підтримки.

В якому стані може перебувати той/та, хто повертається

Стан, що включає фізичні, психологічні та соціальні наслідки.
Не існує абсолютно однакових випадків, але можна виділити загальні категорії викликів, з якими стикаються ті, хто пережив досвід полону.

Фізичні наслідки:

виснаження, втрата ваги, травми від тортур, загострення хронічних хвороб та поява нових, порушення сну, підвищена чутливість до подразників і тд.

Психологічні наслідки:

симптоми ПТСР (флешбеки, уникання, гіперпильність), емоційне заціпеніння, тривога, панічні атаки, почуття провини/сорому, депресивні прояви, порушення довіри, нав’язливий контроль або апатія, епізоди дисоціації/дереалізації і тд.

Соціальні виклики:

труднощі з адаптацією, дистанція з родиною, тиск очікувань, труднощі з побутовими/робочими ролями і тд.

Як можна полегшити адаптацію?

Безпека

  • Намагайся забезпечити передбачуване середовище.
  • Уникай несподіваних гучних звуків, різких змін чи рухів, скупчень людей, принаймні на початковому етапі.
  • Не нав’язуй спілкування. Будь поруч, але дай зрозуміти, що поважаєш потребу в самотності та тиші.
  • Спробуй давати людині самій обирати: що їсти, куди йти, коли відпочивати.

Емоційна підтримка

  • Не змушуй розповідати про полон до тих пір, поки людина сама не виявить готовність говорити.
  • Не знецінюй досвід чи будь-які емоційні прояви людини.
  • Не перевантажуй, але й не ізольовуй від спілкування
  • Говори про прості щоденні справи.
  • Не поспішай з “поверненням до нормального життя”

Психологічний стан

  • М’яко допоможи знайти фахівця і підтримай рішення звернутися по допомогу.
  • Май терпіння. Можливі коливання стану — спалахи злості, нічні кошмари, відсторонення. Це звичні реакції на пережий досвід.

Рутина

  • Допоможи відновити просту щоденну рутину (регулярний сон, харчування, мінімальна фізична активність)– вона створює відчуття передбачуваності та стабільності.
  • Забезпеч якісне, здорове харчування, адже організм зазнав виснаження.
  • Допомагай уникати вживання алкоголю, снодійного чи інших речовин.
Пам'ятай, що ти теж можеш потребувати підтримки. Не соромся звертатися за допомогою.

 

Рекомендуємо