Мій партнер/ка мені як психолог: чому це не ок
Підтримка психотерапевта, розмова з близькими, самодопомога — складові твого повернення до цивільного життя. І всі вони однаково важливі. Бо це частина твого шляху. Це два процеси, які закривають різні частини одного більшого етапу – твого повернення в цивільне життя.
“Мій партнер — мій психолог. Для мене розмови з ним/нею — заміна терапії”
Зв’язок із близькою людиною — дійсно та підтримка, що може зцілювати. Але є важливі моменти, про які варто пам’ятати. Розмови з партнерами, друзями чи сім’єю — НЕ дорівнює психотерапія.
“Чому? Ці відверті розмови мене терапевтують”
Так, це один з потужних інструментів повернення до цивільного життя.
Проте розмови з близькими та фахову терапію не варто порівнювати. Це два важливі, але цілком різні процеси. Ось чому
Терапевт/ка
- Має фахову освіту та навички. Володіє набором інструментів та технік для роботи зокрема з травматичним досвідом.ʼ
- Дивиться неупереджено, а все проговорене залишається тільки між вами.
Близька людина
- Може підтримати емоційно та розрадити. За бажанням, ви можете разом проговорити важливі моменти терапії разом.
- Ви маєте емоційний зв’язок, і це приємно. Та часом ти можеш бути вразливим перед близькою людиною.
Підтримка близьких і робота з терапевтом – це два процеси, які закривають різні частини одного більшого етапу – твого повернення в цивільне життя. Створюють твій власний перевал.
Якщо розмови з партнером/кою про свої переживання вам допомагають – це чудово. це важлива частина твого повернення до звичайного життя.
І ми щасливі, що ти маєш таку можливість.
Коли є те, про що не можеш поділитись навіть з найближчим. Коли є думки, що не вкладаються у слова. Коли накриває так, що розмова не допомагає.
Пам’ятай, що є База – мобільний застосунок психологічної підтримки.