Що таке асертивність і як вона може допомагати у спілкуванні?

Чому нам не завжди легко говорити про те, чого ми хочемо

Іноді ми погоджуємося, хоча насправді не хочемо. Можемо мовчати, щоб уникнути конфлікту, відкладати важливу розмову або погоджуватися з рішенням іншої людини, хоча воно нам не підходить. В інших ситуаціях накопичене напруження може призводити до різкої реакції.

На те, як ми висловлюємо свої потреби й відмови, можуть впливати попередній досвід, стосунки з іншими людьми, страх конфлікту, невпевненість у собі або звичні способи взаємодії. Тому вміння говорити прямо й водночас поважно не завжди виникає саме собою.

Що таке асертивність

Асертивність – це спосіб прямо й спокійно висловлювати свої думки, почуття, потреби, межі та прохання, водночас поважаючи себе й іншу людину.

Можна говорити: «Я не хочу цього робити», «Мені це не підходить», «Я з вами не погоджуюся», «Мені потрібно більше часу, щоб вирішити». Йдеться про можливість чітко сказати, чого ви хочете, чого не хочете або що для вас важливо, залишаючи іншій людині таке саме право на власну позицію.

Чим асертивність відрізняється від агресії та пасивності

• Пасивність: «Мені не дуже хочеться, але нехай буде».
• Агресія: «Буде так, як я сказав/-ла».
• Асертивність: «Я розумію вашу позицію, але мені це не підходить. Давайте подумаємо, чи є інший варіант».

Йдеться не про відсутність конфліктів, а про можливість висловлювати себе без приниження іншого і без відмови від власних потреб.

Про те, чому нам важко сказати «ні» – читайте у статті «Чому нам важко сказати «ні», навіть коли ми не хочемо погоджуватися?»

Бути асертивним – не означає діяти проти інших

Йдеться про можливість прямо і спокійно говорити про свої потреби, зберігаючи повагу до себе та іншої людини. Це може допомагати діяти відповідно до власних інтересів, не вдаючись до мовчазної згоди чи агресії.

Говорити про свої потреби не завжди легко. Особливо якщо раніше за це доводилося стикатися з критикою, відмовою чи конфліктами – або якщо ми звикли більше враховувати потреби інших, ніж власні.

Чи можна розвивати асертивність

Можна починати з простого:

• помічати, чого ви насправді хочете;
• називати свої потреби;
• практикувати короткі відмови;
• говорити про незгоду без виправдовувань;
• просити про те, що вам потрібно.

Поступово новий досвід може робити такі розмови менш незвичними.