Чи можна прямо запитати людину про суїцидальні думки? І чи справді таке запитання може «наштовхнути» її на них?
Це один із найпоширеніших міфів про суїцид. Дослідження не підтверджують, що запитання про суїцидальні думки саме по собі підвищує ризик їх виникнення. Навпаки, спокійна й безоцінна розмова може дати людині можливість сказати про те, про що їй складно говорити самостійно. Але запитати – це лише початок. Про те, що може стояти за відповіддю «так», на що звертати увагу та що робити, якщо є загроза життю – читайте в матеріалі.
«Ніколи не питай людину про суїцид»
Поширена думка: раптом ти наштовхнеш її на цю думку. Чи справді це так? Якщо відповісти коротко – ні.
Важливий нюанс
Відповідь «так» або «ні» сама по собі не дає нам змоги визначити рівень суїцидального ризику. Іноді людина прямо говорить про суїцид. А іноді – ні.
Про те, що робити, якщо близька людина говорить про небажання жити – читайте у статті «Що робити, якщо близька людина говорить про небажання жити?»
Що ще може насторожити
Серед можливих ознак гострого суїцидального ризику – не лише прямі висловлювання про суїцид. Це також можуть бути:
- розмови або плани щодо суїциду;
- прощання чи підготовчі дії;
- пошук або доступ до потенційно смертельних засобів;
- нещодавня спроба суїциду;
- різке відсторонення від інших або помітні зміни в поведінці;
- відчуття безнадії, нестерпного болю або безвиході;
- посилення вживання алкоголю чи інших психоактивних речовин;
- різкі зміни настрою, тривожність або дратівливість.
Як запитати
Якщо вас не полишає відчуття, що ситуація серйозна – можна запитати прямо:
«Я хвилююсь за тебе останнім часом. Чи бувають у тебе думки про суїцид?»
Що робити, якщо відповідь «так»
Насамперед – не панікувати. Не перебивати. Не намагатися одразу переконати, що «все буде добре». Не знецінювати її стан. Вислухати й дати людині можливість розповісти більше про те, що з нею відбувається.
Водночас важливо з’ясувати більше. Наприклад:
- Чи є зараз намір завдати собі шкоди?
- Чи думала людина про те, як це зробити?
- Чи є конкретний план?
- Чи має вона доступ до засобів, якими може завдати собі смертельної шкоди?
Ці та інші обставини допомагають оцінити, наскільки ситуація може бути небезпечною та яких дій вона потребує.
Чого краще не робити
- не уникати розмови;
- не лякатися настільки, щоб припинити її;
- не перебивати;
- не казати: «все буде добре»;
- не знецінювати: «зараз так багато в кого»;
- не намагатися швидко «виправити» ситуацію.
Натомість – слухати, ставити прямі запитання, залишатися поруч і залучати допомогу, коли вона потрібна.
То чи варто питати прямо?
Так. Якщо вас справді непокоїть стан людини, пряме запитання може відкрити можливість для розмови, яку інакше людина могла б залишити при собі.
Але одного запитання може бути недостатньо. Важливо знати, як говорити про суїцидальний ризик, на що звертати увагу та що робити, якщо є загроза життю близького.
Матеріал про клінічну настанову з оцінки та ведення пацієнтів із ризиком суїциду – шукайте за посиланням.
Статті 
