Про набуту інвалідність і суперечливі почуття щодо підтримки від інших
«Я розумію, що тепер потребую більше допомоги. Але чому це іноді так бісить?» Про те, як набуті зміни стану здоров’я та потреба в допомозі можуть впливати на відчуття самостійності, контролю й власних можливостей, і як поступово адаптуватися до нових обставин, зберігаючи автономію там, де це можливо – читайте в матеріалі.
Життя до змін
До травми, захворювання чи іншої зміни стану здоров’я багато речей можна було робити без сторонньої допомоги:
- планувати свій день;
- пересуватися;
- працювати;
- вирішувати побутові питання;
- самостійно обирати, куди і коли поїхати.
Після травми чи захворювання звичне життя може виглядати інакше. Разом із потребою в допомозі інших може з’явитися відчуття, що ви менше контролюєте власне життя.
Суперечливі почуття щодо допомоги
Особливо коли раніше ви самостійно планували свій день, пересувалися, працювали, вирішували побутові питання та приймали рішення про своє життя. Тепер частину цього доводиться робити з чиєюсь допомогою.
Про те, як суперечливі почуття можуть існувати одночасно – читайте у статті «Як мені може бути і радісно, і сумно водночас?»
Зміни у ставленні до себе
Разом з цим може також змінюватися і ставлення до себе. Можна почати по-іншому дивитися на свої можливості, звичні ролі, роботу, стосунки та майбутнє. А ще – звикати до того, що тепер у чомусь залежиш від інших. І це теж буває непросто.
Право на власний вибір
Тому важливо зберігати можливості робити власний вибір там, де це доступно. Нормально потребувати допомоги у виконанні певних справ і водночас самостійно вирішувати, як організувати свій день, яку підтримку прийняти, що підходить, а що – ні.
Повертати відчуття контролю можуть також невеликі рішення:
- самостійно обрати, коли звернутися по допомогу;
- сказати, як саме зручніше її отримати;
- визначити, що сьогодні під силу, а що можна відкласти;
- обрати, що змінити у звичному способі життя.
Про те, як пропонувати допомогу, залишаючи людині вибір – читайте у статті «Про різницю між підтримкою, яку людина просить, і допомогою, яку ми нав’язуємо»
Інклюзивність – це і про автономію
Інклюзивність – це ще й про повагу до автономії людини. Створюючи доступний простір, важливо залишати достатньо можливостей для вибору, самостійних рішень і різних способів бути включеним/-ою у повсякденне життя.
Статті 
