Про різницю між підтримкою, яку людина просить, і допомогою, яку ми нав’язуємо

Бажання допомогти – лише частина підтримки

Зараз ми все частіше говоримо про інклюзивне суспільство – про доступність, підтримку і можливість для людей із різними потребами бути повноцінною частиною життя суспільства. І тут важливо пам’ятати: бажання допомогти – це лише частина підтримки. Не менш важливо поважати досвід, потреби та рішення самої людини.

Для ветеранів/-ок та людей з інвалідністю допомога може бути справді необхідною в одних ситуаціях і зовсім не зайвою в інших. Тому важливо не вирішувати наперед, що людині потрібно, а запитувати й залишати їй можливість обирати.

Підтримка не повинна забирати відчуття контролю

Підтримка не повинна забирати в людини відчуття, що вона сама керує своїм життям. Ми можемо запропонувати допомогу, щось зробити разом або полегшити певну ситуацію. Але важливо залишити людині право вирішити, що їй підходить, а що – ні.

На що варто звернути увагу, коли ви пропонуєте допомогу

• Не ігнорувати відмову. Якщо людина сказала, що допомога їй не потрібна, не варто продовжувати наполягати або робити по-своєму.
• Не вирішувати за людину. Навіть якщо вам здається очевидним, що саме їй зараз потрібно, краще залишити їй можливість самій визначити це.
• Не робити замість людини те, з чим вона може впоратися самостійно. Допомога може бути доречною там, де вона справді полегшує ситуацію, а не забирає можливість діяти самому/-ій.
• Не очікувати особливої вдячності. Допомога не має ставати обміном, у якому людина потім «винна» вам за те, що ви для неї зробили.
• Зважати на момент і ситуацію. Навіть потрібна в інших обставинах допомога може бути недоречною саме зараз.

Як запропонувати допомогу так, щоб залишити людині вибір

Спочатку можна запитати, чи потрібна допомога і яка саме. Замість загального «звертайся, якщо що» – запропонувати конкретну річ:

• «Хочеш, я тебе підвезу?»
• «Тобі допомогти з цим?»
• «Що я можу зараз зробити для тебе?»

Якщо людина відмовляється, важливо не наполягати. Вона може знати про свої потреби більше, ніж ми, і мати власний спосіб справлятися з тою чи іншою ситуацією.

Що робити, якщо ми отримали відмову

Не варто сприймати це як особисту образу чи доказ того, що наша допомога була непотрібною. Можна залишити людині право відмовитися і водночас дати зрозуміти: «Якщо щось зміниться – я поруч».

Про те, як підтримувати людину, якщо вона не готова говорити про свій досвід – читайте у статті «Як підтримувати людину, якщо вона не готова говорити про свій досвід»